Вторая книга царств

Глава 5

1 Все колена Израиля пришли к Давиду в Хеврон и сказали: «Мы из одного народа, одной с тобой крови!

2 Еще в те времена, когда Саул царствовал над нами, это ты вел Израиль в бой. Тебе ГОСПОДЬ сказал: „Ты будешь пасти народ Мой, Израиль, ты станешь вождем Израиля“».

3 Все старейшины Израиля пришли к царю в Хеврон. Заключил там с ними царь Давид союз перед ГОСПОДОМ, а они помазали Давида в цари над Израилем.

4 Тридцать лет было Давиду, когда он вступил на престол, и царствовал он сорок лет.

5 Семь лет и шесть месяцев он правил Иудеей в Хевроне и тридцать три года — всем Израилем и Иудеей в Иерусалиме.

6 Царь со своими людьми выступил тогда в поход на Иерусалим против евусеев, обитателей той земли. Они сказали Давиду: «Ты не войдешь сюда, даже слепые и хромые тебя прогонят», полагая, что израильскому царю туда не войти.

7 Но Давид завладел крепостью Сион — ныне это Город Давидов.

8 В тот день Давид бросил клич: «Кто хочет сразить евусеев, пусть найдет способ пробраться к этим хромым и слепым, коим так ненавистен Давид!» Потому и говорится: «Ни слепому, ни хромому в Храм не войти».

9 Давид обосновался в крепости на Сионе, назвал ее Город Давидов и выстроил вокруг нее стену до самого Милло.

10 Давид день ото дня становился всё сильнее, и Сам ГОСПОДЬ, Бог Воинств, был с ним.

11 Хирам, царь Тира, отправил к Давиду послов, а с ними кедровые бревна, плотников и каменотесов для строительства дворца Давида.

12 И тогда Давид осознал, что ГОСПОДЬ прочно утвердил его царем над Израилем и возвысил его царство ради народа Своего, Израиля.

13 После переселения из Хеврона Давид взял себе еще наложниц и жен из Иерусалима, и они родили Давиду еще сыновей и дочерей.

14 Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,

15 Ивхар, Элишуа, Непег, Яфиа,

16 Элишама, Эльяда и Элифалет.

17 Когда филистимляне услышали, что Давид помазан в цари над Израилем, то все они отправились, чтобы взять его в плен. Давид, узнав об этом, укрылся в крепости.

18 Филистимляне же, придя, вторглись в долину рефаимов.

19 А Давид вопросил ГОСПОДА: «Идти ли мне на филистимлян, предашь ли Ты их в мои руки?» ГОСПОДЬ ответил Давиду: «Иди, ибо Я непременно предам филистимлян в твои руки».

20 Израильтяне отправились в Баал-Перацим, и там Давид нанес поражение филистимлянам и сказал: «Прорвал ГОСПОДЬ ряды врагов моих предо мной, как вода прорывает запруду». Потому и называется это место Баал-Перацим.

21 Филистимляне побросали там изваяния своих богов, а Давид со своими людьми забрал их.

22 Но спустя некоторое время филистимляне снова пришли и вторглись в долину рефаимов.

23 И Давид вновь вопросил ГОСПОДА, и Он ответил: «Не наступай на них прямо, обойди их и напади с тыла, с той стороны, где тутовые деревья.

24 Когда услышишь, будто кто-то ступает по верхушкам деревьев, действуй, потому что это ГОСПОДЬ выступил перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян».

25 Давид поступил, как велел ему ГОСПОДЬ, и разбил филистимлян везде, от Гивы до самого Гезера.

2-а Самуїлова

Розділ 5

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

Вторая книга царств

Глава 5

2-а Самуїлова

Розділ 5

1 Все колена Израиля пришли к Давиду в Хеврон и сказали: «Мы из одного народа, одной с тобой крови!

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

2 Еще в те времена, когда Саул царствовал над нами, это ты вел Израиль в бой. Тебе ГОСПОДЬ сказал: „Ты будешь пасти народ Мой, Израиль, ты станешь вождем Израиля“».

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

3 Все старейшины Израиля пришли к царю в Хеврон. Заключил там с ними царь Давид союз перед ГОСПОДОМ, а они помазали Давида в цари над Израилем.

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

4 Тридцать лет было Давиду, когда он вступил на престол, и царствовал он сорок лет.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

5 Семь лет и шесть месяцев он правил Иудеей в Хевроне и тридцать три года — всем Израилем и Иудеей в Иерусалиме.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6 Царь со своими людьми выступил тогда в поход на Иерусалим против евусеев, обитателей той земли. Они сказали Давиду: «Ты не войдешь сюда, даже слепые и хромые тебя прогонят», полагая, что израильскому царю туда не войти.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

7 Но Давид завладел крепостью Сион — ныне это Город Давидов.

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

8 В тот день Давид бросил клич: «Кто хочет сразить евусеев, пусть найдет способ пробраться к этим хромым и слепым, коим так ненавистен Давид!» Потому и говорится: «Ни слепому, ни хромому в Храм не войти».

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

9 Давид обосновался в крепости на Сионе, назвал ее Город Давидов и выстроил вокруг нее стену до самого Милло.

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

10 Давид день ото дня становился всё сильнее, и Сам ГОСПОДЬ, Бог Воинств, был с ним.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

11 Хирам, царь Тира, отправил к Давиду послов, а с ними кедровые бревна, плотников и каменотесов для строительства дворца Давида.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

12 И тогда Давид осознал, что ГОСПОДЬ прочно утвердил его царем над Израилем и возвысил его царство ради народа Своего, Израиля.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

13 После переселения из Хеврона Давид взял себе еще наложниц и жен из Иерусалима, и они родили Давиду еще сыновей и дочерей.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

14 Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

15 Ивхар, Элишуа, Непег, Яфиа,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

16 Элишама, Эльяда и Элифалет.

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17 Когда филистимляне услышали, что Давид помазан в цари над Израилем, то все они отправились, чтобы взять его в плен. Давид, узнав об этом, укрылся в крепости.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

18 Филистимляне же, придя, вторглись в долину рефаимов.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

19 А Давид вопросил ГОСПОДА: «Идти ли мне на филистимлян, предашь ли Ты их в мои руки?» ГОСПОДЬ ответил Давиду: «Иди, ибо Я непременно предам филистимлян в твои руки».

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

20 Израильтяне отправились в Баал-Перацим, и там Давид нанес поражение филистимлянам и сказал: «Прорвал ГОСПОДЬ ряды врагов моих предо мной, как вода прорывает запруду». Потому и называется это место Баал-Перацим.

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

21 Филистимляне побросали там изваяния своих богов, а Давид со своими людьми забрал их.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

22 Но спустя некоторое время филистимляне снова пришли и вторглись в долину рефаимов.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

23 И Давид вновь вопросил ГОСПОДА, и Он ответил: «Не наступай на них прямо, обойди их и напади с тыла, с той стороны, где тутовые деревья.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

24 Когда услышишь, будто кто-то ступает по верхушкам деревьев, действуй, потому что это ГОСПОДЬ выступил перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян».

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

25 Давид поступил, как велел ему ГОСПОДЬ, и разбил филистимлян везде, от Гивы до самого Гезера.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.